Изображение Право на тишу: важелі впливу на галасливих сусідів

 

З огляду на густонаселеність сучасних міст, практично неможливо знайти людину, яка жодного разу не стикався з проблемою, що заважає шуму. Це може бути сусід, який у вільний від роботи час (ввечері, у вихідні або вночі) самостійно робить ремонт, або літня пара, яка живе зверху, допізна дивиться телевізор на максимальній гучності. А особливо «пощастило» людям, які проживають в безпосередній близькості від цілодобових розважальних закладів.

Медиками доведено негативний вплив шуму на організм людини. Наслідками тривалої дії підвищеного рівня шуму є і фізіологічні, і психологічні проблеми, часом навіть і зниження слуху. Крім того, людина повинна повноцінного відпочивати. Від цього залежить і його працездатність, і здоров’я.

Дослідження, проведені Всесвітньою організацією охорони здоров’я, підтвердили можливість виникнення захворювань серцево-судинної системи у людей, які систематично в нічний час піддаються впливу шуму в 50 децибел (далі – дБ), що відповідає рівню шуму, виробленого вулицею з невеликим трафіком машин. Для придбання хронічного безсоння досить шуму в 42 дБ.

Тому на законодавчому рівні право людей на відпочинок в тиші закріплено Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Даним нормативно-правовим актом забороняється перевищувати рівень шуму, передбачений санітарними нормами, в житлових будинках і на прибудинковій території, в лікувальних і санаторно-курортних закладах, будинках-інтернатах, в установах освіти, культури, готелях і гуртожитках, розміщених в населених пунктах закладах громадського харчування , торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, в інших будинках і спорудах, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди, в парках, скверах, зонах відпочинку, розміщених на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Ця заборона поширюється на гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів в нічний час з 22.00 до 08.00. Проведення ж ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється в робочі дні з 21.00 до 08.00, а у святкові та неробочі дні – цілодобово. Аналогічну норму містять і Правила користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ від 24.01.2006 р № 45.

Максимально допустимий рівень шуму встановлений Санітарними правилами допустимого шуму в приміщеннях житлових і громадських будівель і на території житлової забудови, затверджених Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров’я СРСР від 03.08.1984 № 3077-84:

– житлові кімнати квартир, житлові приміщення будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, спальні приміщення в дитячих дошкільних установах і школах-інтернатах: вдень – до 55 дБ, вночі (з 22:00 до 8:00) – до 45 дБ.

– прилягають до житлових будинків території: вдень до – 70 дБ, вночі – до 60 дБ.

– майданчики відпочинку на території мікрорайонів і груп житлових будинків, будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, майданчики дитячих дошкільних установ, шкіл та ін. Навчальних закладів – до 60 дБ.

Як же відстояти своє право на відпочинок в тиші, якщо прості прохання на сусідів не діють? Перш за все, слід пам’ятати, що право сусіда шуміти в своїй квартирі закінчується там, де з’являється Ваше право перебувати в тиші у себе вдома.

За порушення санітарних норм, в тому числі за перевищення максимально допустимого рівня шуму, передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу. Таким чином, якщо Ваше право на тишу порушено, а прохання «зробити тихіше» не діють, слід викликати поліцію для складання адміністративного протоколу на порушника, з наступним накладенням на нього штрафу. І нехай, іноді не з першого разу, але цей метод принесе результати, оскільки «покарання гривнею» є зрозумілим і зрозумілим для всіх.

Залишити коментар