ЗМІНИ У ПРОЦЕСІ РЕЄСТРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ У 2016 РОЦІ

Изображение ЗМІНИ У ПРОЦЕСІ РЕЄСТРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ У 2016 РОЦІ

У 2016 р. відбулися зміни у законодавстві, які повинні були б спростити для громадян процес реєстрації підприємств. Проте деякі із нововведень викликають ряд питань та потребують роз’яснень спеціалістів.

Прийнятий у 2016 році Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»(далі Закон) кардинально змінює всю систему реєстрації.

Основним нововведенням цього Закону є відмова держави від монополії на вчинення реєстраційних дій. При цьому повноваження щодо державної реєстрації вперше можуть отримати не лише органи місцевого самоврядування чи комунальні та державні підприємства, але й нотаріуси, включаючи приватних. Таке рішення не є унікальне у світовій практиці, однак в Україні його було прийнято вперше.

Отже, згідно з новою редакцією Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» при виникненні бажання зареєструвати підприємство або статус фізичної особи-підприємця можна звернутися:

  • до виконкому місцевої ради чи райдержадміністрації (у Києві та Севастополі – до міськадміністрації або райадміністрації);
  • до нотаріуса;
  • до акредитованого суб’єкта державної реєстрації.

С першого погляду все зрозуміло, але є декілька застережень. Виконком місцевої ради (крім міськвиконкомів міст обласного значення) є суб’єктом системи держреєстрації лише у разі, якщо відповідна місцева рада прийняла таке рішення. Акредитований суб’єкт державної реєстрації є юридичною особою публічного права, тобто поки той чи інший держорган або орган місцевого самоврядування не прийме необхідного рішення, акредитований суб’єкт у конкретному населеному пункті не з’явиться. До того ж слід зауважити що за межами райцентрів і міст районного або обласного значення нотаріуси зустрічаються не надто часто. Всі ці нюанси дають змогу говорити про те, що у невеликих населених пунктах зареєструвати підприємство набагато легше не стане.

Гарною новиною є те, що у Законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» – п. 5 ч. 1 ст. 4 було закріплено  принцип екстериторіальності реєстрації в межах України. Згідно до даного принципу, якщо Вам треба зареєструвати підприємство у Київській області, то не обов’язково необхідно подавати документи до Києва. Ви можете подати їх нотаріусу або державному реєстратору, які знаходяться в Дніпропетровську.

Давайте тепер розглянемо перелікдокументів, які необхідно подавати.

Якщо Ви бажаєте зареєструвати юридичну особу то відповідно до ст. 17 Законуслід підготувати заяву про реєстрацію за встановленою формою та заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстрацію платником ПДВ та/або включення до Реєстру неприбуткових організацій та установ (якщо щось із цього входить у ваші плани). Також необхідно підготувати установчий документ юридичної особи (статут, установчий договір тощо залежно від обраної організаційно-правової форми). Якщо одним з засновників виступає іноземна юридична особа, треба надати документ, який підтверджує її реєстрацію, у відповідній країні.

При цьому, якщо юридична особа створюється не з нуля, а на основі вже існуючої, додатково необхідно подавати:

  • якщо юридична особа створюється в результаті перетворення – оригінал (нотаріальну копію) передавального акта;
  • якщо юридична особа створюється в результаті злиття – оригінал (нотаріальну копію) передавального акта та документи для держреєстрації припинення однієї чи кількох існуючих юридична осіб;
  • якщо юридична особа створюється в результаті виділу – оригінал (нотаріальну копію) передавального акта та пакет документів для реєстрації змін у відомостях про існуючу юридичну особу;
  • якщо юридична особа створюється в результаті поділу – оригінал (нотаріальну копію) розподільчого балансу та документи для державної реєстрації припинення існуючої юридичної особи.

Перелік документів для реєстрації фізичної особи-підприємця наведений у ст. 18 Закону:

  • заяву про державну реєстрацію;
  • заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстрацію платником ПДВ (якщо щось із цього входить у ваші плани);
  • нотаріально засвідчену згоду батьків (усиновлювачів), піклувальника чи органу опіки та піклування, якщо зареєструватися як ФОП бажає особа, що досягла віку 16 років, але не має повної цивільної дієздатності.

Документи можуть бути подані як у паперовій, так і в електронній формі – через портал Мін’юсту.

Якщо документи подаються в паперовій формі, то особа, яка їх подає, має пред’явити державному реєстратору документ, що посвідчує особу, та довіреність (якщо вона є представником особи, яка реєструється ФОП, або діє від імені засновників юридичної особи).

Також слід зауважити, що Ви обов’язково повинні сплатити адміністративний збір. Його розміри закріплено в ст. 36 Закону. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що за виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 30 відсотків адміністративного збору, встановленого частиною першою цієї статті.

Якщо Ви надали документи оформлені у відповідності до вимог Закону та в повному обсязі, то державний реєстратор протягом 24 годин (без врахування святкових і вихідних днів) з моменту отримання документів приймає рішення про реєстрацію.

В разі, якщо документи подані не в повному обсязі або не відповідають вимогам, зазначеним уч. 1 ст. 27 Закону, то в той самий строк державний реєстратор приймає рішення щодо припинення їх розгляду й надає заявнику 15 календарних днів на усунення недоліків. У разі усунення недоліків розгляд документів відновлюється, якщо ж недоліки не усунуто – приймається рішення про відмову в реєстрації. Крім того, ч. 1 ст. 28 Закону передбачає ще низку підстав для відмови в реєстрації.

Після внесення відомостей про реєстрацію юридичної особи або ФОП до ЄДР відповідні відомості автоматично вносяться й до реєстрів ДФС. Відомості про реєстрацію надаються і для реєстрації юридичної особи (ФОП) як платника ЄСВ.

Свідоцтво про реєстрацію за новими правилами не видається. Замість нього формується електронний витяг на порталі Мін’юсту.

Розглянувши зміни введені до законодавства точно можна стверджувати лише те, що незважаючи на появу альтернативи державному реєстратору при поданні документів для реєстрації юридичних або фізичних осіб сама процедура набагато простішою звичайних громадян не стала. Саме тому спокійніше і надійніше користуватися допомогою спеціалістів.

Оставить комментарий